У ЧЕКАННІ - Щастя

у янгола твого у небесних чертогах, у простенькій хатині – білі стіни, сяють у рожевувато-молочнім зорінні під ногами соснові дошки пахучі – не паркети скрипучі лаковані… на овальних столах – букети: ніколи не в`януть: довершені у поєднанні кольорів – міняться-тануть… у хаті – устояні аромати любистків і м`яти акцентовані чебреців по́вівами псаломно-церковними… щовечора янгол твори́ть свічечку на вікні, щоб із темені не загубився ти – втрапив до чертогів зайти… у нього, янгола твого, під вишнями біла хата – привітність сама, чистота і вишукана простота … …попідпирали мальви плетений лозами тин: можеш будь-коли увійти, з янголом затишно говорити… за умови всього однієї – сердечної чистоти… твоєї до хати, з відсвітом стін молочно-рожевуватим, можеш будь-коли, любий ти, за бажанням власним і серця правдивої чистоти – прийти, на покутті сісти, солоденького вишнячку випити, задушевно погомоніти… усміхнуться до тебе квіти, як діти… любов лагідна долоньками обгорне́ і ніколи не промине… аж за́ки у серці твоєму тінь промайне – згадкою про минуле твоє земне… тої ж миті у янгола твого стане обличчя сумне: посіріють стіни янгольської хатини, потьмяніють полив`яні глечики, відцвітуть у букетах квітки стане хмара перед вікнами темна, у шибки дощ забринькає затяжний: у безпросвітну пізню осінь – без проміжку! – із весни... одчиняться навстіж двері – до хати мокрий вітер горіхове листя лапате намете – вітер знає причину, він з обличчя твого личину здере і кине: не сховаєшся за личиною ти перед янголом лицемірити… облетять і обтрусяться мальви обабіч плота, облущиться лицемірства твого лукавого позолота: ні, не янгол образився, але сам ти од світла його відмовився: одвернув лице… бо – де думки твої і бажання, там і воля, і твоє сер-це… у світлі правди не вийде лукавити, лицемірити, на два світи одним серцем жи-ти: де думки твої – там і ти: із потьмареного чертога мусиш вийти і геть піти – не щирий думками і не чистий серцем ти у світлі сердечної чистоти… янгол відновить своє житло все там буде, як і до тебе було: воскресне рожевувато-молочне світло, розписані од руки – засяють поливою глечики, усміхнуться лілово бузки́, троянди, лілії, рома́шки-воло́шки і сокирки́… зади́хають па́хіллям полини і люби́стки, защебечуть синички і ластівки́, запурхають невагомокрило метели-ки… …і свічечка затріпоче вогником на вікні – у чеканні… 23.06.2013