ХОЛОДНО В ДУШІ!
Душа пуста, мов восенИ дерева,
У серці холодно і сипле сніг,
А ніч така блискучо - кришталева,
Мов щастя, що втікло з під моїх ніг.
Дивлюсь, як сяйво місячне, студене,
Зайшло у хату, сіло відпочить,
Не прошено, тулилося до мене,
Любов моя, заледеніла, спить!
Як холодом знов розпалить багаття?
Такого ще ніколи не було!
Дай сонця промінь, віднови зачаття-
Верни кохання, що колись цвіло!
Додав: Таля (14.06.2014)
| Автор: © Наталя Буняк
Розміщено на сторінці : Щастя - ...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1419 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА