Так холодно, ховаються пташки:
Хто має стріху, хто старе гніздечко...
Чому ти плачеш? Знов болить сердечко?
Чи душу ранять скорі холоди?
Так і в людей: секундами життя
Летить і лет Господь лиш зупиняє.
Хтось холоду боїться і зими,
А хтось душею землю зігріває...
Не бійся жити- все було й мине,
Не в змозі минуле поміняти.
Що маєш лиш у серці збережи
І йди з надією майбутнє зустрічати...
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1231 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
