Так холодно, ховаються пташки:
Хто має стріху, хто старе гніздечко...
Чому ти плачеш? Знов болить сердечко?
Чи душу ранять скорі холоди?
Так і в людей: секундами життя
Летить і лет Господь лиш зупиняє.
Хтось холоду боїться і зими,
А хтось душею землю зігріває...
Не бійся жити- все було й мине,
Не в змозі минуле поміняти.
Що маєш лиш у серці збережи
І йди з надією майбутнє зустрічати...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: А й справді - мовчання може стати спілкуванням, якби це не парадоксально було. Та й найменший дотик може викликати "тисячі мурах". Там може бути, коли закоханий!
у Вас 