|
Про жіноче щастя
Для щастя жінки
небагато треба…
(Банально,
правда ж?Так вже хтось казав…)
Чому ж вона і
досі марить небом
І крилами, які
цей світ відтяв
Жорстоко, підло
і несамовито…
Прикована навіки
до хреста.
А мрії ще не випито, не спито,
Душа ще арфа,
арфа золота…
Видзвонює…витужує…Ви_знаєте,
Що серця не
торкаються роки?..
А може, в тім її
переконаєте?
А раптом і повірить залюбки?..
Бо кожна жінка –
це апостол щастя…
Як покохає –
мальвою цвіте.
І почуття її –
то як причастя:
Таємне…
Незбагненне…
І святе…
| 
у Вас 
0
