Позгортали свої рушники заметілі,
Від яскравого сонця примружився день,
Та весна все не дійде - вона на весіллі,
Серед квітів, кохання співає пісень.
Почекайте її - вона зайнята дуже:
Нареченій у коси проміння впліта,
Прикраша квіточками закохані душі,
І мозаїку щастя теплом виклада.
Почекайте весну, бо вона з короваєм,
Запашним, українським у РАЦСі стоїть
І обрядом весільним дві долі єднає,
Це засвідчують сонце і радісна мить.
- Ти дружина моя...
І обручки сіяють.
- Чоловік мій... Коханий...
Їм келих вина
Аж по вінця, п,янкого, обом наливає
І вінча перед Богом прийдешня весна.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Та прикро те, що ті хто не відчуваєть, що в нас війна, поводять себе так, наче вони в іншому світі живіть і те, що війно, то їх не стосується, бо їх не торкається... На превеликий жаль....
у Вас 
0
