|
*******
світло стелиться з неба
синього
упираючись в морок всесвіту
люд несе хрести із
провинами
по спіралі все в світі
вертиться
що написано – мусить статися
загаїлися душі скверною
йдем над прірвою, не
спиняючись
і нема назад нам
повернення
мрії падають зорепадами
кого кликати? не докличешся
час спинитися - небо
зрадами
аж по край Землі вже
наситилось
загубилися вищі істини
їх давно уже позрікалися
не знайти джерел із пречистою
що написано – нині сталося - сяйво душ людських вже потьмарене небеса не шлють людям милості
замуроване сонце хмарами і не чутно слів "Боже, змилуйся!"
сонце світові не дає
тепла
світло світові не несе
надій
спопеляючи все довкруж до
тла
залишаючи кола на воді…
Не дай, Господи, аби це трапилось!
| 
та
у Вас 
0
