Роки
Мов гуси-лебеді - летять
Роки в далекий вирій.
Нема назад їм вороття
Хоч є бажання щирі.
Такого віку досягти
(Поважним вік цей зветься)
Та ще здоров’я зберегти -
Не кожному дається!
Важке дитинство та війна.
Не легко було жити.
Звідкіль з’явилась сивина?
Прийшлось за все платити!
За хліб духмяний на столі,
Щоб був у будні й свята,
За лепетання малюка,
Що на руках у тата,
За ямки в доньки на щоках,
За дах над головою:
І мозолями на руках
Й своєю сивиною.
Якщо оглянутись назад
З вершини віку свого -
Є чим пишатися тобі,
Багато є такого!
Отож оглянься й усміхнись,
Забудь турботи й муки
Очима щастя подивись -
Які чудові внуки.
Два хлопці, славні молодці.
Два хлопці, як соколи
Не було красенів таких
Ні в кого і ніколи!
І хоч роки беруть своє:
Не та хода, постава,
Та вища суть у цьому є
І вище в цьому право!
І як воно б там не було,
Все, що прожили – наше!
Щоб все задумане збулось,
Й життя щоб було краще,
Наллємо в келихи вина
Іскристого, як воля,
І вип’ємо його до дна -
Щоб не цуралась доля!
18.06.2011р. Пилип Тихий
| 
у Вас 
0
ще раз дякую