ДАРУНОК БОЖИЙ (для синочка Матвійка)

*****

Клекочуть Бистриці у зливах,

Стоять Карпати на сторожі,

Радіє світ - у нім з’явилось

Дитя небес, маленьке диво,

Безцінний нам дарунок Божий.

Аж крига вся на серці тане,

Як споглядаєм на синочка:

Рум’яні щічки, лик коханий,

Небес глибини в рідних очках…

Яке ж дитя це довгождане!

Він щось співає в колисоньці,

Чудні вигадує сонати,

Цілує ніжно промінь сонця,

Що проникає крізь віконце,

Він вміє… янголам всміхатись.

Які хрести тебе чекають? -

Ми ще не знаєм, любий сину.

Хай дух твій буде, наче камінь,

Хай шлях твій стелиться зірками,

Душа сіяє, мов перлина!

Бог сотворив для тебе все це –

Світ незбагнений, повен чарів,

Вдихнув любов в тендітне серце,

Відкрив всі навстіж долі дверці…

Міцній, нащадку наш мольфарів!