*****
Заспівай но, мій синочку,
Лиш тобі відому пісню,
Та підемо до садочку,
Бо цій пісні в хаті тісно.
Хоче волі в дикім полі,
Вітру буйного і грому.
Хоч у полі терня коле,
Та душа - не знає втоми.
Слів нема у тої пісні -
Лиш вібрації сердечні,
Що пронизують наскрізно,
Заповняють порожнечі.
У тій пісні – шепіт моря,
Мерехтіння зір космічних,
З нами янгол в ній говорить
Про усе, що зветься Вічність.
Заспівай но, любий сину,
Пісню серця сокровенну,
Хай вона до неба лине
І вертається доземно,
Щоб осяяти всю душу
Світлом дивним і пречистим,
Щоб душа світилась дужче
І сягла найвищих істин!
|