Загублений
Він тихенько скавулів, По-дитячи плакав, Бо на нього дощик лив, На голівку капав. Бо він спатоньки хотів, Бо втомились ніжки, Бо давно уже не їв І боявся кішки. Бо гримів страшенно грім, Бо скрипіла брама, Бо не міг, маленький він, Відшукати маму. Бо на нього дощик лив, На голівку капав, І тому він, бідний, вив По-дитячи плакав.
Додав: sokil1801 (03.10.2013)
| Автор: © В'ячеслав Шинкар
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА