Онуці - Вірші для дітей

Всього коментарів: 16
Порядок виводу коментарів: 1Спам 1 Валькірія • 12:25, 03.02.2012 [Лінк на твір] Хто це стукає у шибку? Це чарівний птах весни, Відчиняй віконце швидко - Хай в твої проникне сни. Теплий вітер смуток витре І надмухає вірші. Хай безмежна мрій палітра Оселяється в душі! 1Спам 2 Did • 12:42, 03.02.2012 [Лінк на твір] З твого, Наталко, дозволу, я зараз оцю квіточку подарую своїй онуці, адже їй сьогодні виповнилося п'ять років. Я щиро вдячний тобі за чудовий поетичний коментар. 1Спам 3 Asedo1949 • 17:37, 03.02.2012 [Лінк на твір] Щиро вітаю,п.Вікторе, вашу онучечку! Бажаю, щоб вона вам, була розумна, весела, і найголовніше здорова! Віршики написані для неї гарні, мабуть дідусь дуже її любить. 0Спам 4 Did • 17:51, 03.02.2012 [Лінк на твір] Дякую. 1Спам 5 natalya-gurkina • 20:40, 03.02.2012 [Лінк на твір] найкращі вірші, колискові, казки, загадки ті, які розповідає рідна людина. вони не обовязково повинні бути бездоганні, бо дитина більше слухає у цей час серцем. це добре що Ви, як дідусь, для онуки написали віршики. натхнення Вам!!! 5! 0Спам 7 Did • 00:34, 04.02.2012 [Лінк на твір] Наталю, невже в своїх коментарях я не про це саме говорив уже не один раз? Говорив і буду говорити, що вірші для дітей повинні бути не з "авторськими" наголосами, а з літературними , адже читаючи, або слухаючи, їх діти навчаються. Дякую. 1Спам 10 natalya-gurkina • 11:00, 04.02.2012 [Лінк на твір] Ви неправильно зрозуміли мій коментар, бо я мала на увазі: найкращі вірші, колискові, казки, загадки ті, які розповідає рідна людина. вони не обовязково повинні бути бездоганні, бо дитина більше слухає у цей час серцем. Коли мама, бабуся, тато, дідусь, тітонька, дядечко... розповідають малечі на сон казочку.. або граючись, складають віршик.. він може бути з діалектами, кривий(розміром), косий (наголосами)... бо він ЖИВИЙ і у ньому слова ЛЮБОВІ!!!!! чи ми заборонемо рідним людям дітям віршики складати? а от коли є автор-поет (а ще якщо він має стаж!!!!! або заслуги!!!!!) то тут інші вимоги. ____________________ Я - мама. Я купую дитині книги. Достатньо купую, щоб мати уявлення що у них робиться. І я хочу Вам сказати, що вірш для дитини повинний бути: 1) ЛЕГКИМ У ПРОЧИТАННІ 2) МАЄ МАТИ ОБРАЗНІСТЬ 3) + він має бути написаний ЛЮБОВЮ, (бо автор не лише букви складає у слова, а слова у речення, але й закладає частинку себе - свою енергію) І саме останній критерій є для мене ГОЛОВНИМ, коли я читаю твори для дітей. І я дуже розмежовую те, що я читаю на сайті, в книгах, і те, що я прочитаю своїй дитині. Це про твори для дітей... Можливо, хтось до цього відноситься інакше, але я так. 0Спам 16 Did • 19:56, 15.02.2012 [Лінк на твір] Я також нині купую онуці дитячі книжки, проте не всі підряд із добре відомих тобі, Наталко, причин... 1Спам 11 natalya-gurkina • 11:18, 04.02.2012 [Лінк на твір] і ще я хочу сказати, що коли пишеш твори для дитини всередині має бути позитив і гармонія, бо емоційна складова є чи не головною у творах для дітей. в мене взагалі знову зявляється думка про те, щоб незаходити на анумо. я не знаю як ви, але я дуже сильно відчуваю все, що тут колобродить в емоційному плані. і в мене через це ступор, я не можу писати. бо я не маю права створювати щось для своєї дитини (чи чиєїсь) маючи всередині незрозуміло що. сприйміть це я невеличку консультацію на майбутнє, якщо захочете ще щось писати для діток. бо це насправді дуже важливо!!!!! а ми про це забуваємо... п.с. раніше, наші предки, коли хліб пекли, завжди були у хорошому настрої. мудрі були! 0Спам 12 Did • 13:21, 04.02.2012 [Лінк на твір] Емоції, котрі безперечно бурлять на сайті, мене не дивують і нікого з його користувачів тим паче не повинні лякати, адже боротьба думок та ідей, то не завжди зіткнення ворожих сил, як це багатьом сьогодні здається. Борються, повір, і друзі. Боротьбу світлих та різних течій у літературі я щиро вітаю. Та в ній не повинно бути місця взаємним образам і дріб'язковому себелюбству заради нашої, думаю, спільної мети - підняти рівень своєї майстерності на вищий рівень. І тут моя позиція незмінна - без чужого, нехай, часом, не зовсім об'єктивного і не завжди приємного, погляду на його творчість, автор просто зупиняється в зрості, задовільняючись, як це не прикро, досягнутим. Так було у всі часи, так буде й надалі, бо лише одиниці професіоналізуються самостійно... 2Спам 13 natalya-gurkina • 14:28, 05.02.2012 [Лінк на твір] Василь Світлий для мене тоненьке деревце, яке міцно стоїть у своєму часо-просторі, а навколо нього літають гарні пташечки. А ви мені асоціюєтеся з дубом. І це добре що у світі багато різних рослин (ну от так мені сьогодні порівнюються люди...) Але хочеться щоб людина, яка щось вміє і може, допомагала тим, хто вміє і може менше, а вчилася у тих, хто вміє і може більше. І щоб це було при взаємній повазі. От знаєте як є у студентів? Один викладач приходить і відноситься зверхньо, вважаючи себе вищим і кращим. А інший приходить і каже: "Добрий день, колеги!" Навіть до першокурсників! Є різниця? Є! Я дуже люблю Вас за те, що ви дуб. Що ви є, що ви уважно все читаєте і говорите помилки.. Ви можете багато допомогти і підказати. і це потрібно робити. Але давайте, нехай ті, хто вміє більше, відносяться до тих, хто вміє менше, як до рівного, з повагою. 0Спам 15 Did • 19:51, 15.02.2012 [Лінк на твір] Тільки сьогодні прочитав ці слова... Мені здається, що зараз наші молоді автори вільніше і сміливіше орудують мовою, ніж колись це робили ми, ось тут, або через це, Наталю, ще невідомо хто для кого буде вчителем. Проте, я хочу сказати, що вони часто не признають зовсім самокритики, а про взаємокритику й знати не хочуть, тому важко комусь із них щось радити в коментарях, бо скільки вже було тут безпідставних образ, і не тільки на мене, що й порахувати важко. Чомусь я просто впевнений, що незабаром вони самі відчують, як із них спадає луска їхньої (так їм нині здається) неповторності та оригінальності, що скоро вони справді здобудуться на оригінальність високу, справжню, щиру, яка неможлива не лише без вивчення спадщини їх попередників, а й без глибокої пошани до неї. 2Спам 6 мартин • 22:10, 03.02.2012 [Лінк на твір] Вікторе, Ви себе знайшли на поприщі дитячих віршів, як ніде інше: скільки доброти, ніжності, любові ми,чомусь, коханим дарувати неготові... Онучці- Наші Анумівські вітання, як в ДІДа їй натхнення віршування, щасливого дитинства і квіточок: 1Спам 8 Did • 00:38, 04.02.2012 [Лінк на твір] Дякую тобі, Романе. Стомився сьогодні вже трошки біля неї, але то така дуже приємна втома, про яку відають усі бабусі та дідусі... 2Спам 9 InhearT • 00:41, 04.02.2012 [Лінк на твір] прекрасні, а головне, щирі рядки..:) 0Спам 14 Did • 19:28, 15.02.2012 [Лінк на твір] Дякую тобі, Наталю.

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі