Милувалася Свинюка диво-вродою,
Задивившись після зливи у калюжу:
- Я – красуня неповторна, бо за модою
Стежу завжди, бути гарною все мушу.
Раптом Хмарка біла з неба обізвалася:
- Ти й мені дозволь поглянути у воду.
А Свинюка їй: «Та я б не зупинялася,
Щоб таку, як ти, бідненьку мала вроду.
Ні хвоста нема, ні ратиць, ані вух таких...
Та і рилом, чесно скажемо, не вдалася.
Як на світі ще тримають цих потвор бридких?
Я дивуюсь!..» І в багнюку смачно вклалася...
Дуже часто ще на світі ті, хто з рилами,
Заступають шлях до мрії тим, хто з крилами.
Читаючи цю байку , ви ще раз підкреслили одну істину , яку я запямятав на все життя , про те , що кожен бачить , як кажуть життя лише з власної вежі , тобто вважають себе чи не найкращим в світі , незважаючи що це не так , навіть серед нас ( тут на сайті) є багато що себе вважають неперевершеними , і тому вони зупинилися у розвитку. Гарно ви їм під "хвоста" "їхньої вроди" вцідили ! Браво А ця фраза так звучить ЖИТТЯ , - СВИНЯ СКАЗАЛА , - РІЧ БАГНИСТА , Я ВПЕВНИЛАСЯ В ЦЬОМУ ОСОБИСТО ! Успіхів вам в творчих пошуках ! Дякую що слушно все зауважили , по своєму і правильно !
Дякую за те, що заходите на сторінку. Напевне, ми маємо подібні думки, бо життя зробило нас мудрішими. Я раніше думала, що словом можна вплинути на Людину, а тепер розумію: "На Людину - так, на Свинюку - ні", тому намагаюся просто обійти Свинюку та її багнюку. добре, що знайшла сайт, де можна поспілкуватися з однодумцями.
Всі добрі люди повинні бути не лише просто однодумцями , а бути спільними , щоб відстояти своє добро , добро переважно є пасивне , і тому програє , а зло агресивне , і дістає перевагу, але коли добро активне - зло не може нічого зробити , і ніяка багнюка не замастить добра , якщо він нього не тільки тікати , але і заважати робити зло !
Так все життя і роблю. На жаль, часто залишаюся самотньою у боротьбі зі злом, бо українці мають сильний інстинкт самозбереження: "Моя хата скраю...". Відповідника цій приказці не можу знайти в жодній літературі.
А скільки ж ще свиней біля державного корита?! Всі вони, якимось дивом отримують посади, привілеї, почесті; і все від імені народу каламутять в річці воду....
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
все життя , про те , що кожен бачить , як кажуть життя лише з власної вежі , тобто вважають себе чи не найкращим в світі , незважаючи що це не так , навіть серед нас ( тут на сайті) є багато що себе вважають неперевершеними , і тому вони зупинилися у розвитку. Гарно ви їм під "хвоста" "їхньої вроди" вцідили ! Браво 
