Пливе в морі, колобок, Чудо-рибка, їжачок. Воду цебриком хапає, Своє тіло роздуває. Від своїх нападників, Зграбно себе захищає.
Йоржик, пісеньку співає, На гачечок поглядає. А на ньому, черв’ячок, Витанцьовує танок.
Що, за диво дивина, У теплім морі пропливла. І не схожий на рідню, Й кістяну одів броню. Зачепившись за рослини, Простоїть, цілі години. А, кумедна голова, Ніби мордочка коня. Так це ж рибка – Морський коник, Допитливих, за ніс водить.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
у Вас 
