Не буду більше надто благодійна, Енергії добра задарма не даю – Життям своїм попіклуватись варто И(І) думати лиш про свою сім’ю… Тепер я стерва й відьма непідступна… И(І) не боюся справді цього визнання, Молю у Господа душі моїй пощади Атаки злісні відвернути щоб сповна.
«Терезою» зостанусь саме тим, Е(Є)вангілії слів хто не ламає, Радіючи що я й душею з ним… Іти життям, згораючи для інших..? Тепер це не для мене путь. Екзаменом гірким життя навчило, Ранило серце й віру не вернуть. Едем в душі погас, мабуть, назавжди Земля ж новий ото бере виток Із Новим Роком розпочну сьогодні Узгоджувати кожен власний крок. Молитимусь, щоб дав Всевишній сили Егоїстичності надати справжній толк Не бути «цапом-відбувайлом» знову І вбережу для дій гармонію й думок.
Так, екзамен справді гіркий. Але тепер нас на сайті двоє таких стервозних буде, пані Іванно, оскільки я вже давно старе, самотнє, хворе стерво. То ж моє вам шануваннячко.
дякую, та я не старе й далеко не самотнє й слава Богу не хворе...разом з тим для псевдо-друзів вирішила що тепер такою лише буду й "мать ТЕРЕЗУ" в собі доведеться просто вбити нарешті, щоб жити для себе!!
Це вибір Вашого ЛГ, пані Іванно, і на це вказує Ваш аватар Я ж із свого 75-річного досвіду прийшов до висновку що жити варто тоді і доти, коли ти комусь потрібний. Це не пафос. Бажаю успіхів!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
