Образ минучості, літ, що втрачають свою барву недозрілості (асоційоване оливковим кольором)... Принаймні, таке моє бачення у тих рядочках)))) Дякую, п. Ірино...
У дзеркалі незримого життя Впиваються у серце хуртовини - Безпомічно-оливкове лиття, Розтерзане на розпачу хвилини... -як гарно і витончено все змалювала! Не перестаю захоплюватися твоїми чуттєвими і вишуканими образами!
Цікавий вірш, є в ньому родзинка. Трохи сумний, але життєвий. Я так зрозуміла, Лесю, що йдеться не про пори року, а про пори життя... Чи так? Мабуть, як кажуть, кожна гарна по-своєму.
Ух! Муращки по шкірі пішли.Дзеркальне зображення з філософським підтекстом-хіба це не здорово получилось.Браво,п.Леся.Мені дуже сподобався ваш витвір.Здорово!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Тільки , чому , п. Леся, оливкове лиття?
Не перестаю захоплюватися твоїми чуттєвими і вишуканими образами! 
