Кохана я тебе вiтаю, з днем ангела. але про те мирських всiх радощiв бажаю, i будь бажана над усе. В черговий раз я нагадаю, на рiк твiй вiк коротший став. Надіюсь, вірю і кохаю, щоб сміх твій жить не перестав. Насамперед я хочу вірить, що я з'явився недарма, в юнацьку мрію знов повірить, і ти це вибрала сама. І, як ведеться, п'ю за «лося», ну а вжитті там як піде, та все ж щоб хтілося й моглося, і тут не дінешся ніде. І як би мати була рада, та й батько гордий був за те, що все ж дала ти собі раду, і ці слова-це не пусте. І в ювілей оцей серпневий, багато квітів, добрих слів, щоб організм твій був здоровий, кохання рідних, міцних снів. Нехай здійсняться твої мрії, онуками оточ себе, і будеш жити ти в надії, що й любить хтось ще й і тебе.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Так воно і є, і це мрія та бажання. якщо не кожного свідомого українця, то більшості. Бо ворог прийшов у нашу домівку і вбиває нас у нашій хаті, на превеликий жаль
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
у Вас