Мандруючи, світами далекими, забутими, ще не відкритими. Скрізь пусто́ти космосу, чорні дири, та різні галактики. Я шукала тебе: за спогадом, за дотиком, за минувшим відчуттям. Шукала, за тембром голосу, за специфічним запахом, за теплом твого тіла.
Не буває щастя вічного, невмирущого - все гине. Всьому хорошому - приходить кінець І так сталося з нами - ти щез. немов зачарований метаморф. Розчинився в повітрі, на моїх очах, Залишивши, лиш біль утрати, І, бажання, знайти, хоч маленьку частинку тебе...
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 2684 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
