Чт, 21.11.2024, 20:28
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи є у Вашому н.п. поетична спілка, клуб?
Всего ответов: 342

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про Перемогу, війну
 

ВІн на гібридній був війні

…І я повстав.Душа сказала доки?
Втопили край у підлості і злі.
І я сказав:чужинці , дайте спокій,
Не сійте зради на моїй землі
Л Костенко
1
Горить рубіновий рубіж,
А хмарки трусять перелинки:
Вальсують – падають сніжинки
На зледеніння гострий ніж.

У гжель та іній одягав
Весь світ світанок, наче в маску,
Де візерунків дивну казку
Мороз в дворі намалював.

В нарядні сукні одяглись,
На бал чепурячись, ялини;
До ладу кленам на години
Жупани срібні в рань прийшлись.

Рясніє розсип кришталю
На білосніжнім покривалі…
Та на розкішнім карнавалі
Танцюють загадки жалю.

А на світлинах кольорів
Небесний дзвін термосить бранку –
Тепло сердець, що спить у жбанку,
Щоб зворушити совість слів.
2
Він на гібридній був війні
І захищав хорали світла…
Та звібрував під синім титлом
Враз щемом болісним в мені.

У дзвони гупали жалі,
Як квітувало Боже літо…
У вічність йшли батьки та діти :
І зрілі, й немічні, й малі…

Здирали»гради» залюбки
З епохи й доль усе найкраще –
На попіл дні згоряли в пащі,
Лишивши правнукам кістки.

Стікали кров*ю степ й бори
Та в бліндажах й ровах солдати…
Хіба це зможуть приховати
Поля розриті та вітри?

Залізо, люди та рілля
В одній суціль змішались каші :
Де тут чужі і де тут наші,
Коли у полум*ї земля?

Здригались дітоньки у сні –
Вмирали мирні люди й вої,
І жертви гинули й герої
В неоголошеній війні.

Міліла в битвах суть життя
Між берегів земного раю…
За те, що сталось, відчуваю
І я провину й каяття.

Було й в зими чоло сумне:
Гра божевілля не минала –
У хлопців ноги відривало,
Хоча життя у нас одне.
3
Що не кажіть – Різдво таки :
Від хат до хат ідуть вертепи –
І колядують, і дотепи
Дарують люду залюбки.

Вібрують світлом добрих слів,
Пульсують дзвоники джерелом;
У небо ясне і веселе
Пускають діти голубів…

Ще хтось лежить, а хтось – ніхто,
Покій в шпиталі весь забитий:
Без рук, без ніг – ще недобиті
Із зони пекла, із АТО.

Вертка в палату дітлашня
Зайшла й завмерла на порозі…
Ще чобіт шаркнув по підлозі –
І стихла зайва метушня.

Аж раптом тенор хлопчака ,
Мов вибух тут розрізав тишу:
-Колядувати можна лишень?
В нас нині місія така…

Сяйнула зірка в плині дня.
І всі проснулись : заспівали
Кількоро янгольським хоралом,
Христа віншуючи звання:

-…Нова радість стала,
Яка не бувала –
Над вертепом звізда ясна,
Звізда ясна засіяла…

Перебирали на зорі
На арфі струни променисті,
Як голоси дзвеніли чисті
Луною трепетно вгорі.

А звуки бігли навпростець:
Свій вірш дівча мале читало –
Серця довіру як всотали,
То й смуток звівся нанівець
4
Як до бентежних цих дарів
Віднеслись старші з розумінням,
То хлопець – воїн в відгомінні
Зніяковів, мов рака з*їв.

Вогонь розбурханий і лід
Як уживаються в багатті?
Дівчат присутність…поклик статі
Відчув цей юний інвалід.

Властивий жах такий війні:
Оцей поранений хлопчина –
Чиясь скалічена дитина
З нестерпним щемом в множині.

Спиною вмить до суєти…
Щоб сліз скупих не показати
Чи хтів під ковдрою сховати
Він закривавлені бинти.

А діти, наче б то пташня,
Навколо ліжко обступили
І щебетали – говорили
Аж до згасання в вікнах дня.

Вручають яблука й кутю,
У розцяцькованих пакунках
Якійсь смаколики – дарунки
Та оберіг для майбуття.

В них стільки світла та тепла!
Маленькі ручки простягають:
-Все , що змогли, усе, що маєм!...
І крижана зійшла скала.

Вливають в душу смак життя…
Він відкриває ширше очі –
І ці відвертості дівочі
Його вертають з забуття.

-Це за збережене життя
Захисникам ми вдячні нині! –
І гордо, - слава Україні! –
Мов гімн, звучало з відчуттям.
5
Події й дати в іменах…
Сивіє мати від розпуки –
Чужі стріляють танки й «буки»
По наших дочках та синах.

Лиш збіг обставин помилився –
І ти в підступності смертей,
Дрібних лишаючи дітей,
Позаздриш тим, хто не родився.

Гидке кремлівське «божество»
Людським життям перебирає:
Герой,надіюсь, не вмирає –
Він в рай злітає на Різдво.

Горить у полм*ї Донбас,
По кладовищах родить туга…
Які дари без сина й друга,
Що не святкують серед нас?

На свято в рідній стороні,
Коли гостей зустріне хата,
Згадаєм спільно про солдата,
Що змерз в окопі на війні.

Під куль та вітру коляду
Він день Христа зустріне в полі,
Де притамує віра болі,
Вберігши долю молоду.

З вином у келихах простих
Геть не речу промові пишні:
Я за молитвою у тиші
Згадаю мертвих і живих.

І ще попрошу наодинці
Уже навколішках в Творця:
-Дай,Боже, спокою в серцях
Усім , хто стримує ординців!
6
Бажали націю втоптати? –
Проте вона іще жива!
Її і правда, і слова
Ще прагнуть світом вібрувати.

У всього є своя ціна,
За все приходиться платити –
За право жити і любити
Ми розрахуємось сповна:

За подолання перелог –
Життям, здоров*ям, слізьми, кров*ю,
Грошима, вірою, любов*ю,
Як повелів великий Бог.

Зазнавши кривду не одну,
Пройшовши в муках стодороги,
Подіям тим, що йдуть від Нього,
Складемо істинну ціну.

Навкруг спаплюжена краса –
Що в грунт кидали, те й вродило…
Та ми ще є й найбільше диво -
Наш Дух з пожарищ воскреса.

На службі сієте жалі
Меті ви ніби то високій..
Орда чужинців, дайте спокій
Моїй знедоленій землі.

Перед погрозою заброд
Не став й не стане на коліна
Моя квітуча Україна
І волелюбний мій народ!
7
Шампанське й свіже олів*є
Ще споживають у столиці…
Та вже душа, струсивши глицю,
Либонь, бунтує й повстає:

І за сиріт, і за дітей,
І за замучених в полоні,
За вбитих всіх при обороні
Аеропорту в млі ночей;

За хлопців в збитім літаку,
За тих, хто в «мирнім коридорі»
Скупався в крові, як у морі,
За смерть на власному току;

За погвалтованих жінок,
За животи, що ідіоти
Вспороли гідним патріотам,
За лан, спопелений в пісок;

За мародерство козаків
І за «паради» у Донецьку,
І за руїни молодецькі
Могил із прахами батьків;

І за кастрованих солдат,
За дим та згарища домівок,
За голод, холод, бруд із плівок
Відповідатиме наш «брат».

Для доморослих «паханів»
І для московської палати
Не за горами час розплати –
За сльози, кров, за смерть синів
8
Що голос мій, коли один?
А спільний – струсить сон планети!
І малюватиме портрети
На полотні епохи син!

Додав: plomin (17.01.2015) | Автор: © Микола Стасюк
 
Розміщено на сторінці: Стасюк Микола, Вірші про Перемогу, війну

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1821 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 12
avatar
0
1 Лілія • 13:42, 17.01.2015 [Лінк на твір]
Дай же Боже миру Україні. Душевно. hands
avatar
3 plomin • 18:13, 17.01.2015 [Лінк на твір]
Дякую за увагу та розуміння.
avatar
0
2 suziria • 17:11, 17.01.2015 [Лінк на твір]
Не за горами час розплати!
Слава Україні!
avatar
4 plomin • 18:14, 17.01.2015 [Лінк на твір]
Дякую хза увгу та розуміння.
avatar
0
5 miknech • 02:09, 18.01.2015 [Лінк на твір]
Добра поема. Якраз поема. Хоча ота частина, де діти колядують у шпиталі, то надзвичайно сильна частина. Дуже добрий початок. сиріч перша частина. Інші - дещо слабші. Там уже починають грати емоції і падає метафоричність та поетичність. Звісно, важко втриматися від емоцій, коли довкола вирує війна, та все ж, судячи з двох просто прекрасних частин, над іншими варто було б попрацювати, аби і їх підтягти до того ж рівня.
avatar
6 plomin • 20:56, 19.01.2015 [Лінк на твір]
Дякую за тплий відгук і змістовний коментар.Боюсь, що змінювати і пізно, і не варто: за неї вхопились декілька видавництв і процес на стадії виходу цього твору.Окрім того, я ж мушу висловити і своє ставлення до процесів, які відбуваються у певний час і певному місці, який і має назву -МОЯ ЗЕМЛЯ   і МІЙ  НАРОД.Але було приємно отримати розгорнутий коментар.З повагою Пломінь.
avatar
0
7 Pylyp • 23:59, 19.01.2015 [Лінк на твір]
Сильно!  А слово "козаки" теж треба взяти у лапки.
З Йорданню Вас, пане Миколо!
avatar
8 plomin • 16:49, 21.01.2015 [Лінк на твір]
І Вас з святами!Натхнення і злетів.Дякую за увагу і теплий відгук.Пломінь.
avatar
0
9 Asedo1949 • 00:29, 22.01.2015 [Лінк на твір]
"Здригались дітоньки у сні –
Вмирали мирні люди й вої,
І жертви гинули й герої
В неоголошеній війні." Мені дуже сподобалася поема. Змістовна, емоційна, багата епітетами, хіба -що декілька наголосів хотілося підкорегувати, а загалом сильно.
avatar
10 plomin • 20:34, 22.01.2015 [Лінк на твір]
Дякую за теплий відгук.Думаю, що краще від нас це зроблять коректори, бо видавці уже вхопились за твір і запускають у друк.
avatar
11 heartiness • 02:31, 28.01.2015 [Лінк на твір]
Пронизливо. Радий що прочитав. Натхнення Вам на подальші творіння.І миру...
avatar
0
12 укран • 10:34, 02.02.2015 [Лінк на твір]
Ваш голос не один нас вже тисячі...
Вірш потужний, правдивий та глибокий.

Разом Ми переможемо!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz