КРИВАВІ МЕЖІ
Криваві межі, січень і сльоза…
Усе навпереміш, загусло, згіркло.
Немилий морок байдуже злизав
Із поза хмар одну-єдину зірку.
Ніщо не сниться. Спалені думки
Забілені в імлу поля і долі.
Гірчать дороги порохом їдким
Зникає тиша в томному безволлі.
Отак допоки? Боже, поможи,
У час, коли огонь у світі цьому!..
І знову свічка гасне від сльози,
І ніби лезом в душу, по живому.
,
Додав: ivsuktc (01.02.2015)
| Автор: © Леся Шмигельська
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 10
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА