Жіноча доля.
Дощем в обличчя,
Журбою в душу,
Де ти,не знаю,
Чекати мушу...
Стелили радість,
Любов ростили
Та чорні круки
Біду носили...
Пішов у військо,
Не міг лишитись,
Казав:"Не треба
Тобі журитись!
А я й не плачу,
Це дощ на вії,
Бо вірю твердо
В свої надії.
Горить багаття
Кохання щиро,
Вже скоро будеш
Ти вдома з миром.
Додав: Мурашка (07.03.2015)
| Автор: © Галина Мороз
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 21
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА