пане Ігорю - сильний вірш... Ви мене майже розплакали... так у Вас - щиро вийшло, бо тема часто ця звучить, але - у Вас вона "пробирає"...
Безшумно тіні плавали стіною, Одна із них, ніби несміло, йшла за мною. Калюжа куряви всмоктала придорожній бруд, Окурки східцями валялися ось тут... --
тут щось таке загрозливо-невідоме, містичне переслідує ніби - саме невидиме, тільки тіні виявляють його... це - соціум... маятник... енергетичний вампір... гроші, влада... темрява і зло... чи хто як його і провідчує... і одразу ж абсолютно реальна урбаністична картина... з розкиданими недопалками... що робить тіні ще реальнішими...
ну, і звичайно ж, увесь сюжет і вся ситуація...
...така, під тином, українська воля.
Мідя́ки дзенькнули в бруківку, Дзе-ень… Безславно так зкінчився їхній день.
Такий щемний Ваш полонез...Я його ще кілька днів тому слухала на YouTube (Оля Шнуренко дала посилання).Пробирає, особливо, коли чуєш Ваше чудове виконання! Рада бачити Вас на Анумо!Хай Вам буде затишно на цьому чудовому сайті!
Пане,Ігорьочку,Ваш вірш вразив мене до глибини душі,яка велика сила слова,а Ви таки майстер слова.Спасибі Вам за прекрасний вірш.,він неперевершений!!! Натхнення і подальших успіхів,дорогенький!
Гірко-болюча тема Вашого вірша, але так реалістично виписані образи, що ніби сама опинилася у тому переході, а чудове виконання заставляє затамувати подих.
Дякую усім, хто читав і слухав. Гірше всього, що це - реальність. І вона стукає у двері.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
