Червоний кущ калини біля хати- Це рідної країни оберіг, Для кожного єдина ,наче мати, Твій образ наш народ в душі зберіг. Моя стражденна,мила Україно, Земля священна прадідів,дідів, Не стала ти покірно на коліна, Погрозам не скорилась ворогів. Свої поля,сади оберігала Для тебе,український наш народ, Дзвінких пісень ти від душі співала Й вела по світу танців хоровод. Ти славилась добірним урожаєм Була весела і цвіла завжди Для нас була ти милим.рідним краєм Куди ж поділося усе,скажи? Що сталося з державою сьогодні? Чому не радісно народ твій пожива? Ти зараз ніби на краю безодні Що нам зробити,щоб ти знову ожила? Проснись,державо,милий,рідний краю, Даруй багатство щедрої землі І уряд наш урозуми,благаю! Бо настраждався твій народ вповні! Та годі вже посади вам ділити Беріться вже,нарешті,до ладу, Щоб наш народ заможно міг зажити І не ганьбив країну молоду! Невже не бачите страждать народу, Державу вже до краю довели, Даруєте ви нам лише "свободу", А там як знаєш,так собі й живи. Задумайтесь над цим,шановне паньство Бо нікуди котитися вже нам, Ви сильні,бо у вас багатство А що робити людям,біднякам? Лишилась в нас любов до України І світлі мрії,що покращиться життя, Хай вже не нам,а дітям України Колись настане краще майбуття! Любити буду завжди Україну, Щаслива в твої трави упаду, Почувши пісню ніжну солов'їну Я до землі твоєї припаду! Щоб ти жила і квітла ,Україно МИ будем Богу молитися весь час, Щоб не засохла під вікном калина. А щоб цвіла і радувала нас!!!
| 
у Вас 
0
