| Твоя, тарасе,рідна Україна Стоїть,схиливши голову в журбі, Стоїть сумна- не радісна година Не та Вкраїна,що вимріяв собі.
Не славлять нині українську мову Народ зневірений,заляканий,сумний Чому радіти? Без грошЕй і без роботи Народ засмучений,пригнічений і злий.
Поля,що колосилися врожаєм Колючою травою поросли, Не пахне в хаті пишним короваєм, Всю Україну до нитки розтягли.
Все вивезли в далеке зарубіжжя За долари зелені продали, Своїх людей зіпхнули на узбіччя Забрали все у них,все загребли.
Отак і живемо тепер,Тарасе Без віри,без надії, без чеснот А ти казав,що Україна встане і досягне неабияких висот.
так хочеться повірити,що прийде до нас нарешті прийде новий час коли Вкраїна із болота вийде і виведе на світлу стежку нас.
ще зЕрном заколосить чисте поле і ще запахне в хаті коровай покинуть нас назавжди злидні й горе і прийде нашим негараздам край.
ще зспіваємо ми гарну пісню і затанцюємо наш запальний" Гопак" Не раз згадаємо тебе,Тарасе Твої вірші наш дорогий земляк!
| 
та
у Вас 
0
Вірьмо у Нову Україну! Небесна Сотня заплатила за неї своїм життям!