Блокпост. Спекотно. Наче в пеклі.
Ковток води – ковток життя.
Четвертий день бої запеклі –
Не виглянеш із укриття.
В очах пилюка, в горлі, в носі…
Відламки з кулями свистять.
І я, на диво, живий й досі…
Я чую, листя шелестять,
Немов у рідному садочку,
Гудуть із бджолами джмелі…
Я на травичці в холодочку
Лежу. Так затишно мені…
Та знов з-за лісу б'ють гармати.
Я у видінні і в бою.
…В садочок вийшла моя мати –
І я на зустріч їй встаю.
Вона принесла вишиванку.
Я одягаю – мати плаче:
"Дай обніму тебе, Іванку!
Най пощастить тобі, юначе…"
І от цей бій. Невже дарма….
До неба очі піднімаю…
Та раптом куля… Все… Нема…
В обіймах неньки помираю…
| 
у Вас 
0
