*********
Може я полюбила б, якби ти не вмер у моєму серці,
Може я б душу відкрила, якби ти не утік до ворогів.
Якби ти знав, як я за тобою довго сумувала і тужила,
Коли тебе не чула, аж телефон у долонях моїх пітнів.
Та коли я дізналася, як ти мого брата жорстоко вбивав,
Постави його на коліна за те, що він «Слава Україні» кричав,
Я зброю свою – кохання на тебе ракетою ненависті навела,
Щоб не було в інших людей байдужості до подібного зела.
І нині хочу не мовчати, а світу кричати про нестерпний біль,
Бо ти на мій шепіт любові начхав і насипав не йодовану сіль.
Народе мій! Ти не повинен терпіти зрадників і лякливих псів,
Бо вони ще сотні літ будуть ґвалтувати твоїх дочок і синів.
Борися, будь вільним у своїх помислах і всяких думках,
Хай тобою ніколи не опанують байдужість і ненависний страх.
Щоб тебе не гнали, як стадо худоби,ти можеш себе, як і я врятувати,
Бо інакше, тобі даватимуть гризти кістку і впускати на деякий час до рідної хати.
Іди із зубами-вилами на Віче і бунтуй своє серце проти гріха,
Хай впаде з нього крига і Слава Україні гуде вище від синіх хмар.
Як я вчинила:своє кохання втопила у ложці свіжого молока
За зраду, яку він вчинив проти моєї України і вільного в ній життя.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Та прикро те, що ті хто не відчуваєть, що в нас війна, поводять себе так, наче вони в іншому світі живіть і те, що війно, то їх не стосується, бо їх не торкається... На превеликий жаль....
у Вас 
0