Незалежно залежна від куль, безнадії, утоми, Де полин, що стрілою у зранених душах осів. І маячать могили по стежці до волі, додому Й наскрізь вигіркле літо у слізно-солоній росі.
Нерозковано-вільна – печуть омерзілі кайдани, Захмелілі од смерті злораді мільйони Варавв. І тяжіють під серцем у мами незгоєні рани, Смолоскипиться небо від пінно-червлених заграв.
О моя Україно, в безглуздих парадах і війнах, Де знекровлену тишу неславлять холодні огні. І столезим лжебратом ущент неподільно-подільна Загартована болем у спадок дісталась мені.
Форма написання традиційна, а от при публікуванні чомусь друкується саме так і змінити не можу...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
0
