Дух козацький
Дух козацький
Розлетівся по світу
Дух козацький міцний…
Мій потоптаний
квіте,
Краю мій дорогий,--
Скільки в тебе влилося
І знущань і біди,--
А ти пестиш колосся
І плекаєш сади…
Тебе душать нещастя,
Тебе давить журба,--
А ти віриш,що вдасться
Сонцесяйна доба…
У тобі давнє горе
Топить теплу сльозу…
О,відчуй гострий сором
В буревій і в грозу!
Додав: jakov-buga (16.09.2010)
| Автор: © Яків Косенко
Розміщено на сторінці : Вірші про Україну
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2322
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 