Я памятаю.
Я пам'ятаю сильний біль,
моїх батьків, і тата й мами.
Як кожний день за хліб і сіль
вони Всевишнього благали.
Я пам'ятаю крик і плач,
як ми домівку покидали.
Як вигнав з дому нас палач,
а ми ішли малі й ридали.
Я пам'ятаю до дрібниць,
як в ешалон нас запихали.
І сотні тисяч різних лиць
і як батьки нас затуляли.
Я пам'ятаю той вокзал,
мені він мариться ночами.
Куди нас везли я не знав,
від холоду дзвенів зубами.
Я пам'ятаю голод злий,
коли ввижалася хлібина.
І крик у поїзді страшний,
вмирала з голоду дитина.
Я пам,ятаю спраги біль,
відчувши синіми губами.
Під язиком солону сіль
і біль страшний в очах у мами.
Я пам,ятаю кожну мить,
свого життя там на чужині.
Мене душа іще болить,
болить вона мене і нині.
Додав: 0970006586 (17.12.2017)
| Автор: © Лариса Василишина
Розміщено на сторінці : Вірші про рідний край
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1338 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА