Мандрівка

Сторож той є великий мудрець.
Пропускає охочих велично.
Шепітливий легкий вітерець,
Пролітає крізь браму так звично.

А тепер уже черга моя.
Крок роблю і лечу в порожнечу…
Опиняюсь у місті. Зоря
Підморгнула і зникла в далечі.

Озираюсь навколо і бачу:
Милі вулички. Йду по бруківці.
І тепер нову маю задачу,
Не згубитись у вулиць завивці.

Пролітає шумливий трамвай.
Дзенькнув весело, щоб привітати:
"Ти дивись, незнайомко, вважай,
Щоб між левами не заблукати…"

Ця мандрівка - суцільний екстрім,
Та, на жаль, уже треба вертати.
На прощання, бажаю усім,
Хоча б раз у мій Львів завітати.

5.08.09