НІКОЛИ!

Щодня бачим стільки облуди –
Серця мізерніють, мабуть,
Лукавством заражені люди
Без честі й сумління живуть.
Ще вчора чесноти великі –
Сьогодні струхнявіли вщент:
Ось знову моральний каліка
Продав рідну матір за цент,
Ось друг тяжко б’ється у груди,
Клянеться про вірність свою,
Він завтра ці клятви забуде
І зрадить найпершим в бою.
А ось той, хто слави заради
По трупах іде до мети,
Забувши батьківські поради,
Довіри спаливши мости...

Ніколи великим не стане
Той, в кого мізерна душа –
Ціною лукавства й омани
Ще слави ніхто не досяг!
Ніколи дорога облуди
До Правди вершин не веде,
Чоло лицемірного юди
Вінець переможця не жде!