Я божеволіла не раз, вбивала, каялась, клялась І спотикалась завмирала – зате в душі не проклинала Я жодну сволоч у житті Хоча в думках і житті думки були та все не ті Лиш ви одні могли б побачити в душі оте болото край межі-якому не було ніколи Те саме бачили і ви довкола І самі грались у «Червоний хрест» Допомагали, співчували, самі з проблем повилазали Худі в душі як миші Ковтаючи на самоті повітря в тиші Ламали руки, корчились від болі Немов би скуштувала рана солі Та кожна нас… Сміялась щиро у дитинстві, бавилась і вірила у те – Що прийде час вона знайде – того лоха Який здуватиме всі «пороха» І не втече від сорому як голий При новині він просто скаже : – «побач я не готовий» А ми як самарянки Беремо на рамена всі хрести І Боженька прости Як ті кати – ламаєм долі Собі катуєм душі і забуваємо що ми на волі Краплини з серця свого витискаєм І кожна з нас про це ми знаєм Що ми найкращі!!! А всі хто були там десь у житті пропащі і нещасні Що загубили те чого повік вже не знайде…
спонукала доля однієїї дівчини...та й у думках ми всі такі...як не крути...а про розділові знаки писала у "дзеркало"...а погано періодично усім, та не всі про це пишуть...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
0
