А нам думки ,
Ми їх не пізнали
Від себе ніби написали
Та щось не те .
А нам думки
Про них ми знали
Але забули
І закрили день .
Троянди в лісі
Повсихали
Вовки живуть
Серед собак
Ми друзів вірних
Образили
І замість них
Гієни на ланцюгах
Хочуть м’ясця покуштувати
Не жити посеред кісток
Як ми .
А що нам
День прохарчуватись
І впасти в морок без думок
Нас досягають з паперті
Якісь не ті отці
І мама з неба
Нас не накаже ,
Ось й плекаємо свої тіла
Що десь живуть
І без душі
На інших десь полюють
З гієнами замість собак .
05.10.2015 8:54:01
-=------------------------------
(девята післямова )
Ви не писали ? ..
Вам про мене скажуть ,
Хтось може ще прибреше
Гірше передасть ,
Правду змовчить …
Таке буває .
Та слів написаних
Вже на папері
Не стерти ,
Ба ! Навіть думка
Вже записана моя ,
І десь летить .
І може швидше вже за світло
До когось мчить .
Десь геній нове , краще
Вибирає щоб творити
А нам чому мовчати ?
Кричіть , інакше
Мусите життя втрачати !
задуматися ! скрізь життя , воно часто лежить , й під ноги падає - лиш не стопчи ! Дякую за розуміння .
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Рада знову Вас бачити на сайті з прекрасним і мудрим віршем. Ви вірно підмітили недоліки людського характеру. Але такими нас зробив Господь, він же Матінка природа. Не ангели ми, і в лиху годину наші
у Вас 
0
