Чи все дарма?…
Чому мій брате ти мовчиш,
Чи все буденне і пусте?
Уламки серця склались в вірш
Невдало мабуть та й ще зле
Ми правди прагнемо усі
От тільки кожному вона
Потрібна різна: десь – в красі
Мені насущна, хай сумна...
Вже друга осінь із тих пір
Як вийшли діти на Майдан
Як лютував жорстокий звір
А в Раді плескав балаган
Уже забулось? А дарма!
Бо не у вирій сотня душ
Злетіла божа, і сурма
Не награвала браво туш Чи все дарма? Усе дарма…
Хоч щось змінилось для людей?
Прийшли базіки, хробаки
Ласкаво милують дітей
В кишенях дулі й кулаки
Стовпи вітчизни геть брудні
Для них неписаний закон
Приблудні тягнуться сини
Солодкий обійняти трон
А той хто кулю в лоб шукав
Підставив мужні; сам – в кущі
Країну дурнів ошукав –
Кізяк жбурнув би хто з пращі
З цинізмом злодії крадуть
Чиновник тягне хабара
І жалюгідно вартий труд
І ссе небіжчиків земля
То що ж змінилось для людей? Усе дарма, усе дарма…
Веселе рохкання свиней
І люд, застиглий у ярма… 111115
Загалом сподобалося. Виділив би фразу "І ссе небіжчиків земля" (тут як я кажуть самий смак). Ну а фразу "Якщо кулю в лоб, то кулю в лоб" мабуть до історії потрібно вписати. Наснаги, Вам.
хотів написати містичного вірша, але прийшла звістка з Франції, тому получилось те, що получилось...Ночь с 13 на 14.11.15Невыходи за дверь – там мерзкий холодИне смотри в окно – там тьмы слюдаПятакЛуны, расплющивает молот Гдезвёзд планктон и чёрная водаКземле сырой, пропахшей прахомТумановвлажных липнет ртутьИощутимо давит страхомНебес,разверзнутая жутьИвожделенное началоЖивуюособь пьёт с внутриВвысьрокот тяжкий океанаБросаетсмертное: любовь,прозри!Проснитесь ангелы, коснитесьНас грешных истиной святой!Вниз слышно вечное: молитесьИ обретёте душ покой…Здесьночи мрак, здесь сердца голодАза окном: Париж, огни???...Парижв крови! И вечный холодДляполтораста душ любви!Воимя славы, правды, веры –Слепаяместь слепой судьбы?Толпойвзбешённой изуверыПринялиправедность судьи!Какоюверою оправдан Ножв спину другу иль врагу?Ихмир безумием раздавленИхрай и ад в одном кругуВзыватьк камням, просить пощады?Нет,не исчезнут те с путиНеуничтожив в прах преградыНамдряхлость старца обрестиВоттолько колокол забьетсяВзаменсердец; печален звонСнебес не свет, а сумрак льётсяАк небесам стремится стонПроснитесь ангелы, коснитесьНас грешных истиной святойЗаполтораста душ молитесьПустьдуши обретут покой 13/141115
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
