цей антрациту час упав в осінній став і вітер в комишині грає сумні пісні в застиглу ніч. я чую тиші крик бездоння лиха біля ніг із душі рветься час що лихом бє в мороз і сніг . тіло вже вигорить до тла залишать небу очі не корінці людське кістя а зниклість духу , гнівом , не збудувати справжній світ зерном не стати для посіву .
03.11.2015 7:12:14 -=--------------------------
Із пам’яттю погано Бо куля в голові А в них свої програми Машини дорогі ; І не дають – купують Усе що має смак Душі людські зіпсують Щоб нам було не так . Із пам’яттю все добре Була тоді війна Герої всі хоробрі В середині життя ; Ідуть вони на міни Ідуть …бо вільна путь Влада наїсться сіна В них душі – каламуть … (тридцять друга післямова )
Ви знаєте закон Всесвіту - подібне притягується подібним?... От що на Вашу думку може притягнути Ваш такий глибокий, аж чорний песимізм... Нам треба думати про світле, добре майбутнє, а не ритися в "брудній білизні"
Думки часом немають наголосу - наголос тоді в сутності думки !
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
