Не плач, моя мамо, рідненькі не плачте
Я син України її полюбив
За чорну хустину- матусю, пробачте
Не добіг до машини, снайпер кулю пустив.
Привіт, моя мамо, я тебе попрошу
Розкажи, як дочурка, синочок
В мене друзів багато, але скучно-скажу
Давай я прийду у садочок.
Ти вмилась сльозою, а я у раю
Чуєш тату, рідненький, благаю
Я на варті країно сьогодні стою
Захищати тебе я в усіх вимагаю.
Саме так мій татусю, мене ти навчив
Як країну рідненьку любити
Посміхайтеся мамо, я б вас попросив
Онуків за мене, пробачте, ростити.
Баталльоне, ти чуєш! Я прошу вогню
Всю нечесть гоніть з України
Тримайтеся хлопці в не рівнім бою
За майбутнє, за волю країни.
Дружино бувай! Я йду в небуття
За образи, що скоїв, пробач
Я боровся за вас, я боровсь за життя
Україно, тримайся- не плач.
Народе, єднайся! Україно, вставай
З нами бог на посту милостивий
А я там в небесах, баталльоне, бувай
Матусю, не плач, я щасливий.
27.05.2015р.
Народився Юрій Миколайович Баран на
Хмельниччині в селі Добрин.Майор, начальник
штабу 5-го баталльону оборони Прикарпаття.
Загинув на Донеччині від кулі снайпера
08.08.2014року.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
