Вітаю Вас Гість | RSS
До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід Пн, 16.06.2025, 03:35
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
село
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
акровірші на форумі
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
верлібри на форумі
Елегія [51]
елегії на форумі
Історичні вірші [289]
вірші про голодомор, вірші про історію народу
Вірш-усмішка [1008]
гумор
Вірші про сім'ю [402]
сім'я у віршах, вірші про батьків
Вірші про рідню [154]
вірші про брата, вірші про сестру
Вірші про жінок [665]
вірші про маму, вірші про дружину
Вірші про чоловіків [115]
вірші про батька, чоловік
Вірші про військових, армію [219]
вірші про захисників Вітчизни, про армію та військо
Вірші про Перемогу, війну [416]
Перемога, війна
Вірші про кохання [3432]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
випускний вечір вірші
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
спортивні вірші
Вірші про природу [1223]
вірші про квіти, вірші про ліс, вірші про дощ
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Чи потрібен цей модуль
[ Результаты · Архив опросов ]
Всего ответов: 355
ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Українцям
 

Обпалене дитинство

Не повернувся батько
з жорстокої війни.
Злягла від горя мати-
ростіть самі сини.

Ростіть та виростайте
маленькі соколята.
У горі винувата
ця війна проклята.

Хто може пояснити
нещасним дітлахам.
Вони чим завинили
кремлівським вожакам.

Якої хоче слави
президент-мурло.
Вже кровію людською 
всю землю залило.

Імперію новітню
він дуже хоче мати,
що в битвах гинуть люди
йому на те начхати.

Дивись не захлинися
кровію людською.
Сини повиростають
й зустрінуться з тобою.

Тоді настане, кате,
справедливості пора.
За всі спитає муки
осиротіла дітвора.

Не дуже ти хизуйся,
що маєш зброю грізну.
Молися щиросердно,
бо буде дуже пізно.

Заб'ють в твою могилу
осиновий кілок,
щоб не палив хатини
не сиротив діток.

Не повернувся з війни батько
злягла від горя мати.
Не грім гуркоче грізно,
це гатять важкі гармати.

Від вибухів здригається земля,
з підвалу не вийти на поріг.
По вулицях блукає роздмухана війна 
і котик-нявчик від жаху тулиться до ніг.

Війною обпалене дитинство
у серці закарбується навіки,
розвалені будинки, потрощені гілки дерев
стирчать немов кістки  каліки.

Розгромлені міста і села,
розбрелись по світу люди,
проклинаючи вождів чужих й своїх,
але надіються ,що мир на землі буде.

Що ти забув на Україні ,лиходію,
за що вбиваєш дитяче щастя
і батьків надію.

Додав: ПЕРЕМОГА (07.03.2017) | Автор: © Євген
 
Розміщено на сторінці: Українцям

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:
Переглянули твір - 1334 чол.
 
  
   у Вас # закладок
Автору за твір:

 


Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
Войдите:
avatar

ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
А риба сама скинула кості
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

*** ти точно не схибив?***
Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Не просто Кохана, а близька і рідна…
Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

*** ти точно не схибив?***
virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     

Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)
    Увійдіть на сайт...
    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz