Щедрий іменинник.

Коля друзів поскликав,

Іменини святкував.

Роздавав цукерки всім:

Кому вісім, кому сім.

Підійшов малий Хома.

- Все віддав. Уже нема!

- І я хочу, дай мені. –

Відказав тоді Хомі:

- Не проси мене, Хома,

Бо нічого вже нема!

Я не кликав, не чекав,

І тебе не рахував.

А всім кликаним – роздав! –

Та за спиною тримав.

- Дай хоч трішки, в тебе є. –

Той Хома не відстає.

Вийшов Петрик, теж малий,

І дав «Ключик золотий».

- Їж, Хома, Ісус те дав.

Ну, а Колі Він сказав:

«Всіх люби, усім давай,

І нікого не минай.

Дав в любові, без гризні,

Значить, дав оте Мені».