Жити навіки.
Жити навіки.
Бог око дав – дивися,
І вухо дав – почуй.
Ти трішки нахилися –
Нап’єшся досхочу.
Там, онде, під вербою
Дзюркоче джерельце,
Говорить, мов, з тобою:
Обмий своє лице.
І джміль там, над квітками
Все джу та джу, та джу.
Водицю п’ю руками,
Милуюся, сиджу.
Малесенький струмочок,
Побіг із джерельця
Болітцями в гайочок –
І так аж до Дінця.
Єднаймось, українці,
І станьмо, як ріка
Та змиймо у сторінці
Ментальність кріпака,
Що мріє знов про пана,
Нагайку і Гулаг.
У них брехня погана
Засіла у серцях.
Не дайтесь обдурити,
Єднайтесь, як струмки,
Щоб ворога відбити
І жити навіки.
Додав: iakhnevich (17.08.2017)
| Автор: © Галина Яхневич
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА