|
КОМПОЗИТОР ЖИВЕ У ПІСНЯХ
Під купол Тульчинського неба
Окрилений «Щедрик» летить.
Зворушує, вабить до себе,
Мов птах у бездонну блакить.
Озвалися звуки священні
У клавішах сонно-п’янких,
Немов Леонтович натхненно
І ніжно торкається їх.
«Дударик» завмер напівслові,
Безбатченком витий глухим.
Але у росі світанковій
Воскрес композитор із ним.
І знову пісенне намисто
Моя Україна вдягла
І голосом юним і чистим
У Всесвіт його понесла.
У віках не зістариться музика.
По світах розлітається музика.
В майбутті озивається музика,
Що з народного б’є джерела.
Вчить добру вона, мудрості й вірності,
Світлий слід залишає у вічності.
І духовні дарує нам цінності,
Бо з любові до нас ожила.
| 
у Вас 
0
