Композитор живе у піснях

КОМПОЗИТОР ЖИВЕ У ПІСНЯХ

Під купол Тульчинського неба

Окрилений «Щедрик» летить.

Зворушує, вабить до себе,

Мов птах у бездонну блакить.

Озвалися звуки священні

У клавішах сонно-п’янких,

Немов Леонтович натхненно

І ніжно торкається їх.

«Дударик» завмер напівслові,

Безбатченком витий глухим.

Але у росі світанковій

Воскрес композитор із ним.

І знову пісенне намисто

Моя Україна вдягла

І голосом юним і чистим

У Всесвіт його понесла.

У віках не зістариться музика.

По світах розлітається музика.

В майбутті озивається музика,

Що з народного б’є джерела.

Вчить добру вона, мудрості й вірності,

Світлий слід залишає у вічності.

І духовні дарує нам цінності,

Бо з любові до нас ожила.