“Де їх нема!”
Знайди омріяний куточок
Від скрути вільне місце є?
Де у Сірка не зичать очі
Де щастя заздрість не псує
Де люди чемні і дбайливі,
Ласкава посмішка – пряма
А не знервовані й крикливі
Яких засліплює ганьба
Де чути спів, де віра щира
Де свято справжніх почуттів!
А не жахіття людозвіра
Гнилі підмостя для щурів
Де небо вільне – не в решітку
А шкура злазить лиш в вужа
Де руки тягнуться по квітку
А не до горла та ножа
Чи бісам важко відпочити
Від ратних справ, від справ лихих?
Немає правди – мертві діти –
Ляльки, спаскуджені для втіх
І хомути мов амулети –
На шиях тягнемо цей збрід
По стінах гасла і портрети
Тих, що зганьбились на весь світ
*
Чи то закони не працюють?
Бо їх нема
Чи правосуддя люд не чує?
Бо скрізь тюрма
Країну злодій розбудує?
Так, для себе
Пиху бундючну мов статую
У храм вже пре:
Священний ідол – всі вклоніться
А може біс?
Поважно вмощує сідниці
Серливий лис
Куди нас тягнуть сподівання?
Та у лайно
А що там наші побажання?
Для них – ніщо
Нема країни без Законів
Її й нема
Де ж справедливості канони?
Цвіте сміття. 080118
| 
та
у Вас 
0
