До тебе звертаюсь,країно.

Я знову звертаюсь до тебе,країно,

Ще вчора хотілося жити,скажи?

Чому вона стала тепер на коліно?

Я прошу сьогодні - його накажи.

Вдова плаче,чуєш,сиріт так багато,

Їм було по двадцять,та вже в небесах…

Куди,моя мамо,подівся мій тато?

Куди,Україно?...питаю,це жах…

Я знову звертаюсь,бо завжди з тобою,

Скажи мені,ненько,скажи,я прошу?

Не хочеться жити,повір, із ганьбою,

О,Боже,чому?Чому це пишу?

Той ,,братський сусід’’,та щоб він сказився,

Та скільки синів ще загине в бою?

Чому так,питаю,він тут народився,

Ти чуєш,чому він так рано в раю?

Заплакане небо,земля плаче нині,

Заплакана мати,дитина в землі,

Та як їй одній,скажи,у хатині,

Чому так,питаю,живемо у злі?

Ти в сльзах,Україно,та він наживався,

Москальською жив,тебе обкрадав.

Українцем,ти чуєш,ніколи не звався,

Багато в житті я собі пригадав.

Майдан промайнув,там сотня небесна,

Та й хряк вже давно на російській землі.

Скажи,бюрократе,скажи мені чесно,

Коли посміхнеться матуся мені?

26.04.2019.