Прощавай
Квіти кажуть – прощавай,
Хмари кличуть нас у рай.
Наші літа пам'ятай
І мене не забувай.
Але знай, що я кохаю,
Сум і біль на серці маю,
Лиш на тебе я чекаю,
І троянду все тримаю.
Що колись в обличчя ти
Кинула мені її.
Вирішивши.- Все!-піти,
Не пояснивши причини свої.
Ніколи я не знав,
Що так любов сліпа,
Не думав, не гадав,
Не вірна і німа.
Що заради кохання,
Зламаєш життя.
І підеш навмання,
Назавжди в небуття.
Додав: Stoeva (09.08.2021)
| Автор: © Анна Стоєва
Розміщено на сторінці : Стоєва Анна , Українцям
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2023 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА