Материнське горе
Завмерли у полі тополі
накрив їх холодний туман
схилилася мати у горі
загинув синочок Іван.
Найменшим він був у родині
і вірив у правидний світ.
Та куля ворожа хлопчині
обірвала життєвий політ.
Пішов захищать батьківщину
і рідне до болю село.
Заплакана ненька мовила сину
так воюй щоб ганьби не було.
Земля виривалась у неї з під ніг
коли похоронку читала.
Смертю хоробрих синочок поліг,
а вона його завжди чекала.
А скільки таких материнських синів
поникло в бою головою.
Покарай всевишній усіх цих катів,
що йдуть в Україну війною.
На нашім Донбасі проти злих ворогів
точиться бій без зупину.
За вірних присязі рідних синів
вип'ємо друзі чарчину.
Додав: ПЕРЕМОГА (14.01.2022)
| Автор: © Євген
Розміщено на сторінці : Українцям
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 4659 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
virchi : ШІ зробив наступну світлину. Цікаво... virchi : Вірш - наче ляпас ілюзіям + про те, що не можна більше ховати голову в пісок, сподіваючись, що буря пройде повз. Час прокидатися означає брати відпов
virchi : Хвеся вийшла чарівною! Найбільше сподобалося, що вона "дуже язиката" і "цілий день дає поради". Це так упізнавано для кішок, які
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА