Особисте
Вески посріблені зимою,
роки до осені летять.
Як жаль що ти вже не зі мною
любові більше не бувать.
Погасла зірка передчасно
раптово обірвалося життя.
Блука в цвітах душа нещасна
там певно скоро буду я.
І ми зустрінемось з тобою
земне згадаємо життя.
Заростуть стежки травою
і слід наш піде в небуття.
А після знов росквітнуть весни
і будуть радість і кохання.
Лиш би доля геть віднесла
від людей усіх страждання.
Щоб настав вже мир і спокій
не було більше війни.
Світ не був такий жорстокий
і не гинули сини.
Додав: ПЕРЕМОГА (26.01.2022)
| Автор: © Євген
Розміщено на сторінці : Українцям
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1355 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Пане Іване, Ви страшенно усе перебільшуєте! Але те Ваше ОСОБИСТЕ бачення Америки, яку Ви, як я зрозумів, так само страшенно, любите! Ось Ви стверджуєт ruhlyvy : Пане Іване, Ви страшенно усе перебільшуєте! Але те Ваше ОСОБИСТЕ бачення Америки, яку Ви, як я зрозумів, так само страшенно, любите! Ось Ви стверджуєте: &quo ivanpetryshyn : Ой, не усі в Америці їдять "сміття"! Це- неправда. Лікарі завжди дають поради і з дієти, і з лікування, і зі здорового способу життя. Зараз, кожна клініка має свій і virchi : Воістину Воскрес Христос! Дякую за публікацію!
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА