Спокійно жити Нам одвіку не давали, То війни,розруха, То голодом карали. Та все пройшло, Живими ми лишились, Та тільки ворог лютий І досі хоче битись. Повстанська та доля, Де волі нема. Повстанське те щастя, Що ворого умре. Повстанське те серце, Що волю плете. Навіки у серці, Їх пам*ять жива. Боролись,боялись, Сріляли,жили, Стріляли,ховались Вмирали і йшли. Коли ви вмирали, Вам дзвони не грали, Коли вас ховали, Людей не було. Ви вмерли,й лишились Вставали і бились Аби рідну землю, І дім зберегти. Подяка велика, За честь і за славу, За спокій й сободу Ми дякуєм вам.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1280 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
