Чорний морок моєї душі, Чорний морок твого ж серця, Чорні мрії,чорні думки, Ти ж розумієш ,що це не вернеться.. Я писала,писатиму знову, Я все ж ріжу чорнилом думки, Я плювала,плюю,і незнаю, Де шукати ?І все ж новизни! Прагну страху,безодні,молитв, Нехай завтра і нас відспівають, Я писала ,пишу і молю, Хай про це хоч чорти не дізнають. Чорна кава,чорна ніч, Чорне небо і чорне волосся, Чорний колір десь там вдалині, Навіть чорним у полі колосся. Повітря чорне над нами звисає, Чорна їжа,чорні склянки, Чорна мара на нас налітає, І нікому вже нас не спасти.
Мила Христинко,Ви праві зараз все для нас здається чорним.проклятий Путін! Гарний вірш!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
у Вас 
0
Гарний вірш!
