Мої вірші змінять чиєсь життя!?
лише б на краще, вивели б до пуття
Відповідальність завелика й замала,
Вкажіть на шлях з дорожнього розпуття. Слова-перлинки зібрані в рядок
І кожне зважене на терезах могутніх,
Я творю вірші: благословення й рок
Оцінене в рукописах майбутніх. Про що казати, щоб не схибили слова,
Щоб в душі вдерлися і розцвіли, мов квіти,
Щоб врятувалась твоя чиста голова,
Щоб ти ожив і жили твої діти. Я можу врятувати й потопить,
Та я далеко, поруч я не буду,
Вірша можна продовжить й вкоротить
Це просто слова і їм легше знести суду. Їх можна викреслити, замінити геть усі,
Як і людину – кожній є заміна
Та що ж за поворотом, у кінці?
Важлива кожна втрачена хвилина. Зроби усе, щоб ти був лиш один,
Не штампували прототипів за зразками
Тяжкої праці відпрацьованих годин
Не замінили б простими лапками. Ти ніби жив і працював, як віл
Та твої помилки важливіші і вдалі
Усі забули благочинність твоїх дій
І не помітили як і тебе прозвали. Я маю лиш надію: поможу
Спасу від відчаю страшного і безвихідь
Не розіллє своїх обіймів, переб’ю,
І ясне сонечко на обличчях засвітить. Мої вірші не претенденти, ні,
Вони помічники і поводири,
Можливо вкажуть вам дорогу в темноті
І піднесуть вас на життєвій хвилі.
| 
у Вас 
-1
