Похабщина. Напівматюччя. Цинічні натяки вульгарні Зливають непристойно, гучно «Спеці» з московської казарми. Понаїжджали. Розмістились, Навіки «Інтер» осідлали, У наших мізках, мов щурі, зашкряботились, А це вже й на «Плюсах» запанували. Та поміж нас – Великая Різниця: Ніколи українець не спадав До рівня матюків, як та Москва-столиця, Що скромності не має – Бог не дав!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас