Горнусь до тебе рідна земле Немов до матінки дитя Даєш мені ти сокровенне Оце земне святе життя Від гір карпатських аж до Криму Ця солов'їнна мова лине Молюсь я нею й розмовляю І колискової співаю Своїм онукам Українцям Не даймо задушити рідну мову чужоземцям І з діда прадіда спокон віків Вона виводить нас у люди Цю мову Кобзареву знають всюди Трембіта грає і сопілка Шумить вербова тихо гілка І калиновий передзвін Моїй прекрасній мові шлють земний уклін
Вітаю вас, п. Надія, на нашому сайті. Прошу до нашої великої родини, і надіюся, що вам сподобається. Перші вірші, то ніби пробні, звичайно, якщо ви тільки починаєте свій літературний шлях, тому не дивуйтеся, що можуть бути зауваження, але це тільки на краще, бо ми всі не досконалі і помиляємося. Вірш темою мені дуже сподобався, але над ним ще треба трохи попрацювати. Знаю у вас все вийде!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
0
