|
Чи можлива любов
через страх покарання?
чи можлива
свобода волі
і вибору,
коли результат
відомий давно?
як в теоремі:
все наперед данО,
і нам
залишилось ДОВЕСТИ,
беручи до уваги
раніше
визначені умови…
кому і заради чого?...
і який тоді смисл
в любові чи нелюбові?..
яка різниця?
коли в результаті
нічого не зміниться?
який тоді смисл в житті,
як дії і розвитку,
як служінню високій меті?
якщо
результат безумовний –
боротьба і знання,
та й будь який рух
в цілому
втрачає основу…
виходить, 69 –
«добре зло»…
але ж сказано
Богом!
що гірким і солодким
водночас
не може бути
ОДНЕ і те ж джерело!
Любов – як мати:
за неуцтво,
вередливий непослух
може й лозиною покарати…
але розрадить,
і пожаліє,
витре сльози долонею,
личко брудне умиє –
зрозуміє!
усе стерпіти зуміє:
аби дитя здорове росло,
розумне, щасливе
і добре було…
бо що то за мати,
яка стане дитину
до смерті лякати,
навчаючи – катувати?
обіцяти,
що в муках страшних заб`є
сотворіння своє?
велике – в малому,
складне – в простому,
окреме – в цілОму,
Всесвіт –
у кожній роси
мачині,
наслідки – у причині…
тільки немає
у добрі зла,
у Світлі без тіні –
нема пітьми.
Ми!
не раби залякані, ні!
і не жертви. Ми –
Ідеї
Його безсмертні,
народжені у натхненні:
Він!
назвав спадкоємцями
нас –
Своїми дітьми.
…
а страх – руйнує…
а заляканість – повстає.
а свобода вибору –
всяк сам
обирає собі – своє.
...а Любов -- навчає,
підказує... |
у Вас 
1
